Сутність добра і зла у творчості Віктора Франкла

Несправа Миколай Вікторович
доктор філософських наук,
професор кафедри психології ДГУ,
Україна

Стаття присвячена дослідженню основних поглядів Віктора Франкла на сутність добра і зла, а також його підходів до пошуку сенсу життя.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що все більше людей шукають сенсу у своєму житті та цікавляться питаннями моралі, етики та людської природи. Дослідження базується на аналізі творчості Віктора Франкла, зокрема, його відомих праць, таких як «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог в концтаборі».

Мета статті – визначити сутність добра і зла у творчості австрійського психіатра, психотерапевта та філософа Віктора Франкла. Для досягнення мети в ході дослідження було вирішено ряд завдань:

• розглянуто основні етапи життя та діяльності Віктора Франкла, які мали значний вплив на його творчість;
• проаналізовано праці, в яких досліджується питання сутності добра і зла в контексті страждань і пошуку сенсу в житті; на основі аналізу цих праць сформульовано визначення сутності понять «добро» та «зло».
• В ході дослідження використані загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, асоціації та аналогії.

Ключові слова: добро, зло, логотерапія, сенс життя, психіатрія, психотерапевтичний метод.

Боротьба добра і зла – вічна тема, яка пронизує культуру, релігію, філософію і моральний лад суспільства. У контексті цієї невирішеної духовної битви формуються людські цінності, вірування і моральні уявлення. Концепція добра і зла викликає роздуми щодо глибинних аспектів людського існування, моральності та вибору між правильним і неправильним. На перший погляд може здатися, що добро і зло несумісні та можуть існувати лише у протиставленні одне одному. Розуміння природи добра і зла, а також того, як люди оперують цими поняттями перед обличчям негараздів, може дати цінне уявлення про людську поведінку, стійкість і пошук сенсу.

Вивчаючи погляди Віктора Франкла на добро і зло, можна глибше зрозуміти здатність людини до моральних дій, потенціал для особистісного зростання і трансформації навіть у найскладніших обставинах. Роботи Віктора Франкла підкреслюють важливість культивування цінностей, особистої відповідальності та прийняття етичних рішень у прагненні до осмисленого життя.

Проте, відомий австрійський психіатр, психотерапевт і філософ Віктор Франкл стверджує, що добро і зло існують одночасно як у світі, так і у людській душі. Вони є складовими амбівалентної природи людини і проявляються в її поведінці, діяльності та ставленні до оточуючих.

Поняття добра і зла відіграють значну роль у творчості Віктора Франкла. На його думку, пошук сенсу в житті є фундаментальною людською мотивацією, і що наявність або відсутність сенсу може глибоко впливати на психологічний стан людини та, відповідно, на вибір між добром і злом.

В США вона була визнана книгою року п’ять разів. На початку 1990-х років було проведено національне опитування з метою визначити, яка книга найбільше вплинула на життя людей. Американське видання праці Віктора Франкла увійшло в першу десятку [4].

Саме в книзі «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог в концтаборі» Віктор Франкл досліджує питання сутності добра і зла в контексті страждань і пошуку сенсу в житті. Книга була написана на основі власного досвіду автора від перебування в нацистських концтаборах (1942-1945). Вірогідність вижити в цих таборах була надзвичайно низькою. Більшість тих, кому пощастило залишитися живими, бажали забути ці роки і викреслити їх зі свого життя. Віктор Франкл, який ще до війни розробив теорію прагнення до сенсу як головної рушійної сили поведінки та розвитку особистості, отримав можливість перевірити її на практиці. Під час перебування в концтаборах він виявив, що найбільші шанси на виживання мали не ті, хто був найміцнішим з фізичної точки зору, а ті, хто мав найміцніший внутрішній дух і знайшов сенс, заради якого варто жити. У вищезгаданій книзі автор аналізує стан своєї психіки та психіки інших ув’язнених з позицій психіатра і пропонує свій психотерапевтичний метод, що дозволяє знаходити сенс в будь-яких аспектах життя, навіть у найжахливіших обставинах.

Досвід перебування у нацистських концтаборах під час другої світової війни відкрив Віктору Франклу глибину людських страждань і крайнощів людської поведінки. Завдяки своїм спостереженням і особистій боротьбі він намагався відповісти на питання про природу добра і зла. Він був свідком актів безмірної жорстокості і брутальності, але також зустрічався з актами співчуття, самовідданості і героїзму.

Віктор Франкл пригадує ситуацію, коли один з наглядачів таємно передав йому шматок хліба, який заощадив зі свого сніданку. Він був розчулений людяністю, добрим словом і співчутливим поглядом цієї людини. У своїй книзі він написав: «Життя в концтаборі розірвало людську душу, оголило її глибини. Чи дивно, що в тих глибинах ми знову знайшли тільки людські якості, які за своєю природою були сумішшю добра і зла. Розлом, що розділяє добро і зло, який проходить через усіх людей, сягає до найглибших глибин і стає очевидним навіть на дні безодні, яку розкрили концентраційні табори» [5]. Незважаючи на всі перешкоди і страждання, вони зберігали надію, волю до життя і внутрішню силу. Це свідчило про те, що людина має внутрішній потенціал для добра, незалежно від обставин. Віктор Франкл стверджує, що не можна встановити жорсткі межі між добром і злом серед ув’язнених та наглядачів. На основі досвіду, отриманого в концтаборі, Віктор Франкл зробив висновок, що існує лише дві раси людей: раса порядна і раса непристойна. Ці раси існують у всіх різних групах незалежно від статі, кольору шкіри, етнічної приналежності та походження. Він підкреслював, що добро і зло, яке межує в кожному з нас, залежать від внутрішнього вибору. В найбільш екстремальних умовах людина має свободу вибору свого ставлення до ситуації. Навіть якщо зовнішні обставини надзвичайно важкі і безнадійні, внутрішній світ людини залишається під її контролем [6].

Вплив на погляди Віктора Франкла справив виступ рабина Лео Бека, керівника єврейської общини, у 1945 році в концентраційному таборі. В «Молитві про національне примирення» він сказав: «…і тільки добро повинно тепер цінуватися, а не зло». Ці слова глибоко вразили Віктора Франкла, і він був переконаний, що шлях до відродження та примирення полягає у здатності розуміти добро та бути готовим прощати.

Віктор Франкл намагався знайти добро навіть у найтемніших моментах свого життя і вірив, що кожна людина має здатність до людяності та прощення. Переконання у необхідності розуміння і відповідальності перед власною совістю стали основою його філософії. Таким чином, існують докази того, що сенс життя тісно пов’язаний з психічним здоров’ям людини Він пропонує три різні способи знайти мету в житті, які можна віднести до основних технік логотерапії.

1. Жити активним життям, тобто усвідомити цінність свого життя через творчу працю чи вчинок.
2. Жити пасивним життям, тобто досягати задоволення, відчуваючи красу, мистецтво чи природу або зустрічаючи когось (любов).
3. Жити життям, позбавленим творчості чи насолоди, дотримуючись одного принципу поведінки: опір зовнішнім силам та стражданням.

Страждання дає сенс життю [7].

Техніки логотерапії, запропоновані Франклом, можна застосовувати й для покращення повсякденного життя. Для цього автор пропонує наступне:

• створення чогось (наприклад, мистецтва) дає відчуття мети, що може додати сенсу життю;
• розвиток стосунків. Спілкування з іншими людьми допоможе розвинути відчуття сенсу у житті;
• пошук сенсу у болю. Якщо людина переживає щось погане, їй потрібно знайти в цьому сенс;
• розуміння, що життя несправедливе;
• зосередження на інших;
• прийняття найгіршого [8].

Таким чином, логотерапія, вибір добра і зла в якій має глибокий сенс, є дуже затребуваною і ефективною методологією, що застосовується в психіатрії, психології та інших сферах життя людей. Вона допомагає знайти сенс у житті, розвинути свій потенціал, змінити ставлення до негативних ситуацій і знайти добро навіть у найгірші моменти. Застосування технік логотерапії може допомогти покращити як емоційний стан, так і якість життя, стимулювати особисті зміни та підвищувати життєстійкість.

Питання сутності добра і зла, а також пошуку сенсу в житті є важливими аспектами логотерапії. Творчість Віктора Франкла допомагає розуміти, що сутність добра полягає в здатності людини знаходити сенс у житті і виявляти людяність незалежно від обставин. Зло розглядається як відсутність сенсу, втрата гідності і негативне ставлення до інших людей. Віктор Франкл пропонує три різні способи пошуку сенсу в житті, які допомагають перетворити зло в добро. Ці способи включають усвідомлення цінності свого життя через творчу працю чи вчинок, через любов або через страждання.

Сьогодні техніки логотерапії, які пропонуються Віктором Франклом, перетинаються з новими формами лікування, такими як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Таким чином, логотерапія є додатковим підходом до цих методів лікування, заснованих на поведінці та мисленні.

Систематичний огляд наукових даних, що стосуються логотерапії, проведений у 2016 році, виявив кореляції, пов’язані в наступних сферах/умовах життя:

• кореляція між наявністю сенсу життя, пошуком сенсу життя та задоволеністю життям, щастям;
• нижчий рівень сенсу життя серед пацієнтів з психічними розладами;
• пошук сенсу та наявність сенсу як фактор життєстійкості;
• кореляція між сенсом життя та суїцидальними думками у онкологічних пацієнтів;
• ефективність програми логотерапії для онкохворих підлітків раннього віку;
• ефективність логотерапії при депресії у дітей;
• ефективність логотерапії у зменшенні професійного вигорання, синдрому спустошеного гнізда.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути застосовані в психіатрії для поліпшення психологічного стану людей, а також для збагачення повсякденного життя людини. Враховуючи сутність добра і зла і розуміючи важливість пошуку сенсу, людина може знаходити більше задоволення і благополуччя у своєму житті.

Основні етапи життя та діяльності Віктора Франкла можна узагальнити наступним чином:

1. Народження. Віктор Франкл народився в 1905 році у Відні в родині цивільних службовців з єврейським корінням.
2. Медична освіта та спеціалізація. В 1923 році Віктор Франкл вступив до Віденського університету, де обрав спеціалізацію в галузі неврології та психіатрії.
3. Професійна діяльність до Другої світової війни. В 1924 році Віктор Франкл був обраний президентом школи Sozialistische Mittelschüler Österreich. В цей період він розробив програму підтримки студентів під час отримання атестатів. З 1933 по1937 рік Віктор Франкл працював в одній із клінік Відня у відділенні із запобігання самогубствам. Однак в зв’язку з єврейським походженням, йому заборонили лікувати арійських пацієнтів. Він зайнявся приватною практикою та отримав посаду головного лікаря в неврологічному відділенні Ротшильдської лікарні.
4. Досвід у концентраційних таборах. У 1942 році Віктора Франкла разом з сім’єю було депортовано в концентраційний табір Терезінштадт, де він працював лікарем. Пізніше його перевели до таборів Аушвіц і Тюркгайм.
5. Післявоєнний період. В 1945 році Віктора Франкла було звільнено з табору, після чого він повернувся до Відня та став професором неврології та психіатрії. В 1946 році він очолив Віденську неврологічну клініку [2].

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Осика О. В. Логотерапія В. Франкла в психокорекційній роботі зі школярами. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 21. 533 c. URL:
   http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/159664/158920
2. Віктор Франкл: біографія, творчість, кар’єра, особисте життя. Mozilla-team. 2021. URL:
   https://mozilla-team.org.ua/viktor-frankl-biografiyatvorchist-karyera-osobiste-zhittya/
3. Frankl V. Man’s Search for Meaning: The classic tribute to hope from the Holocaust. London. Sydney. Auckland. Johannesburg: Rider, 2004. 160 p.
4. Чир С. Віктор Франкл: Той, що знайшов істину. Саморозвиток Інфо. 2014. URL:
   https://samorozvytok.info/content/viktor-frankl-toy-shchoznayshov-istinu
5. Kadhi F. Book Notes: Man’s Search for Meaning by Viktor E. Frankl. Medium. 2018. URL:
   https://medium.com/@heemslife/book-notes-mans-search-formeaning-by-viktor-e-frankl-ebb9c3e5f7c0
6. Видатні постаті психології: історія, сучасність і перспективи: матеріали VI регіонального наукового семінару до дня психолога (23 квітня 2019 р., м. Львів). Львів, 2019. 112 с.
7. Madeson M. Logotherapy: Viktor Frankl’s Theory of Meaning. Positive Psychology. 2020. URL:
   https://positivepsychology.com/viktor-frankl-logotherapy/
8. Waters E. Logotherapy: How to Find More Meaning in Your Life. Psych Central. 2019. URL:
   https://psychcentral.com/lib/logotherapy-how-to-find-moremeaning-in-your-life#6